• Головна сторінка
  • » Новини
  • » Відпустка
  • » Щорічна додаткова відпустка держслужбовцям, відпустка учасникам бойових дій та право на відпустку для догляду за дитиною — у роз’ясненні Мінсоцполітики

Щорічна додаткова відпустка держслужбовцям, відпустка учасникам бойових дій та право на відпустку для догляду за дитиною — у роз’ясненні Мінсоцполітики

22 серпня 2016 3133
Право на щорічну додаткову відпустку за стаж державної служби не залежить від відпрацьованого в році часу; додаткові відпустки учасників бойових дій поділу не підлягають; бабуся не має права на відпустку для догляду за дитиною, якщо мама дитини працює за кордоном, — роз’яснює Мінсоцполітики

У Роз’ясненні від 18.08.2016, оприлюдненому на офіційному сайті Мінсоцполітики, озвучено позицію профільного державного органу щодо проблемних питань із надання відпусток.

Щорічна додаткова відпустка за стаж державної служби

Із 01.05.2016 за кожний рік державної служби по досягненню 5-річного стажу державної служби державному службовцю надається один календарний день додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як 15 календарних днів (ст. 51 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII; далі — Закон № 889).

Додаткова відпустка конкретної тривалості надається державним службовцям після досягнення відповідного стажу державної служби (п. 3 Порядку надання державним службовцям додаткових оплачуваних відпусток, затвердженого постановою КМУ від 06.04.2016 № 270; далі — Порядок № 270).

Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі (ст. 58 Конституції України). Тому тривалість невикористаних додаткових відпусток за стаж державної служби за минулі роки має визначатися відповідно до норм законодавства, які були чинними на той час.

За державними службовцями, які відповідно до статті 35 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII набули права на отримання додаткових оплачуваних відпусток більшої тривалості, ніж передбачено статтею 58 Закону № 889, така тривалість додаткових відпусток зберігається після набрання чинності Законом № 889 (п. 8, 9 розд. XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889).

У подальшому тривалість відпустки за стаж державної служби має розраховуватися відповідно до норм Закону № 889.

У випадку, якщо приведена дата стажу державної служби за 10 років припала на 20.03.2016, згідно з законодавством, що діяло на той час, державний службовець мав право після цієї дати на 5 календарних днів (далі — к. д.) відпустки. Оскільки після 01.05.2016 тривалість додаткової відпустки за стаж служби 10 років становить 6 к. д., то він має право отримати ще один додатковий день відпустки.

Державний службовець, який вже має стаж служби, наприклад, 8 років, починаючи з 01.05.2016 матиме право на 4 к. д. додаткової відпустки.

Окрім того, тривалість додаткової відпустки державного службовця, який має стаж служби 12 років, два роки лишатиметься незмінною і становитиме 9 к. д., право на 10 к. д. відпустки в нього виникне після 14 років стажу, на 11 к. д. після 15 років стажу і т. д.


Більше про відпустки державним службовцям — у журналі «Кадровик-01» № 7/2016


Право родичів, які фактично доглядають за дитиною, на відпустку для догляду за нею до досягнення 3-річного віку

Після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку (ч. 1 ст. 18 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР; далі — Закон про відпустки).

Ця відпустка може бути використана повністю або частинами також батьком дитини, бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною, або особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, та одним із прийомних батьків чи батьків-вихователів (ч. 7 ст. 179 Кодексу законів про працю України (КЗпП), ч. 3 ст. 18 Закону про відпустки).

Особам, зазначеним у частині 3 статті 18 Закону про відпустки (крім осіб, які усиновили чи взяли дитину під опіку у встановленому законодавством порядку, прийомних батьків і батьків-вихователів), відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на підставі довідки з місця роботи (навчання, служби) матері дитини про те, що вона вийшла на роботу (навчання) до закінчення терміну цієї відпустки і виплату допомоги по догляду за дитиною їй припинено (із зазначенням дати) (ч. 4 ст. 20 Закону про відпустки).

Мінсоцполітики зауважило: лише за умови надання довідки з місця роботи матері дитини про те, що вона вийшла на роботу на повний робочий день, а також довідки органу праці та соціального захисту населення за місцем проживання матері про припинення їй виплати допомоги по догляду за дитиною (якщо така допомога була призначена), гарантовано право батька дитини, бабусі чи інших родичів, які фактично доглядають за дитиною, на отримання відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги).

Право на відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку батька дитини, баби, діда чи інших родичів, які фактично доглядають за дитиною, є похідним від права матері на таку відпустку, тобто, мати може делегувати своє право на відпустку вище зазначеним особам.

Так, якщо мати дитини працює і проживає за кордоном, на неї не поширюються норми Закону про відпустки. Тобто, права на відпустку на території України ця жінка не має, а тому відповідно не можуть мати права на цю відпустку і особи, визначені частиною 3 статті 18 Закону про відпустки.

Якщо мати дитини — приватний підприємець, вона не має права на будь-який вид відпусток, зокрема і на відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, оскільки не перебуває у трудових відносинах. Отже, немає підстави і для надання батьку дитини, чи іншим родичам, відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку.


У пригоді вам стануть консультації журналу «Кадровик-01»:


Додаткова відпустка окремим категоріям ветеранів війни

Учасники бойових дій, інваліди війни, статус яких визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII мають право на отримання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати тривалістю 14 к. д. на рік (ст. 16-2 Закону про відпустки).

Поділу на частини та грошовій компенсації при звільненні підлягає щорічна відпустка (ст. 12 та ч. 1 ст. 24 Закону про відпустки).

Додаткова відпустка окремим категоріям ветеранів війни визначена статтею 16 розділу III «Додаткові відпустки у зв’язку з навчанням. Творча відпустка. відпустка для підготовки та участі в змаганнях» Закону про відпустки. Тому вона не належить до виду щорічних відпусток, а отже на неї не поширюються норми, передбачені для щорічних відпусток.

Така відпустка, на відміну від щорічної, надається незалежно від відпрацьованого в році часу, один раз протягом календарного року на підставі заяви працівника та посвідчення учасника бойових дій або інваліда війни. Невикористана у поточному році така відпустка на наступний рік не переноситься.

Право на неї працівник може реалізувати протягом календарного року, конкретний період та черговість її надання визначається за погодженням між працівником і роботодавцем.


Більше в е-журналі «Кадровик-01»


Право працівників-сумісників на додаткову соціальну відпустку, передбачену статтею 19 Закону про відпустки

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах організаціях (далі — підприємство), якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін (ч. 2 ст. 21 КЗпП). Ця норма закону дозволяє працівникам, крім основного трудового договору, укладати трудові договори про роботу за сумісництвом.

Працівник, який уклав трудовий договір на роботу за сумісництвом, перебуває у трудових відносинах з підприємством, фізичною особою-підприємцем і тому має право на оплачувану щорічну відпустку.

Робота за сумісництвом є одним з різновидів роботи на умовах неповного робочого часу, а при роботі на умовах неповного робочого часу гарантовано недопущення будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників (ч. 3 ст. 56 КЗпП).

Постановою КМУ від 03.04.1993 № 245 і Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженим наказом Мінпраці, Мін’юсту та Мінфіну від 28.06.1993 № 43, передбачено, що відпустка на роботі за сумісництвом надається одночасно з відпусткою за основним місцем роботи.

Окрім того, на роботі за сумісництвом працівник має право на соціальні відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами і для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку.

Отже, Мінсоцполітики не вбачає підстав для ненадання працівникам-сумісникам соціальної відпустки за статтею 19 Закону про відпустки.

Ольга Савченко,
експерт MCFR: Кадри



Підписка на новини

Підпишіться на розсилку, аби не пропустити жодної важливої та цікавої новини. Це БЕЗПЛАТНО. Ми триматимемо вас у курсі всіх кадрових подій!

Освітні заходи

Освітні заходи

Перевірте знання та здобудьте нові

Взяти участь

Інтернет-магазин

Самое выгодное предложение

Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями щодо передплати і станьте нашим читачем просто зараз

Живе спілкування з редакцією


Розсилка





© Кадровик-01, 2017. Усі права захищено
Повне або часткове копіювання будь-яких матеріалів сайту, цитування, публікація їх анотованих оглядів допускаються лише з письмового дозволу редакції сайту

Свідоцтво про державну реєстрацію
КВ 18746-7546 ПР від 02.03.2012


  • Ми в соцмережах