Військовий облік, мобілізаційну роботу, цивільний захист — в одні руки?

4695
Чи може працівник бути відповідальним одночасно за військовий облік, мобілізаційну та оборонну роботу, цивільний захист та пожежну безпеку в організації із чисельністю працівників близько 2000 осіб? Які нормативні документи обумовлюють кількість відповідальних за вказану роботу? Роз’яснює Віктор Дубовий, експерт з питань цивільного захисту, автор журналу «Кадровик-01», член Експертної ради системи «Expertus: Кадри»

Чи може один працівник бути майстром на всі руки — відповідати одночасно за військовий облік, мобілізаційну та оборонну роботу, цивільний захист та пожежну безпеку в організації із чисельністю працівників близько 2000 осіб? Відповідатимемо, скоріше «ні», аніж «так».

Щоб зрозуміти, чому саме так і чи може бути інакше, звернімось до порядку покладання та виконання наведених у запитанні обов’язків.

Військово-обліковий персонал: норми формування

Порядок організації військового обліку, обов’язки керівників підприємств, установ та організацій (далі — організація) щодо забезпечення функціонування системи військового обліку визначені Положенням про військовий облік військовозобов’язаних і призовників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1994 № 377 (далі — Положення № 377).

Відповідно до Положення № 377 військово-обліковий персонал для ведення військового обліку військовозобов’язаних і призовників й бронювання на період мобілізації та воєнного часу в організаціях формується за такими нормами:

  • за наявності на обліку від 500 до 2000 військовозобов’язаних і призовників — один працівник;
  • від 2000 до 4000 військовозобов’язаних і призовників — два;
  • від 4000 до 7000 військовозобов’язаних і призовників — три;
  • на кожних наступних 3000 осіб – по одному такому працівникові.

За наявності на обліку менше 500 військовозобов’язаних і призовників обов’язки щодо ведення військового обліку військовозобов’язаних і призовників та бронювання військовозобов’язаних покладають на одного з працівників відділу кадрів.

Положення № 377 чітко визначає, що військово-облікову роботу за відсутності окремої штатної одиниці здійснює працівник відділу кадрів. Чому так? Річ у тім, що відомості про військовий облік вказують в особовому листку з обліку кадрів, який долучається до особової справи, в особовій картці (форма П-2), а ведення особових справ працівників та особових карток входить до посадових обов’язків працівників кадрових органів.

Варто зауважити, що особові справи і картки П-2 віднесено до категорії соціально значущих документів, для них передбачено строк зберігання 75 років, а отже експериментувати з цими документами не слід, їх мають вести фахівці кадрової служби. До того ж, треба врахувати і вимоги щодо захисту персональних даних. Саме працівників кадрових служб допускають до збирання, обробки та використання персональних даних.

Оборонна робота — складова мобілізаційної готовності

Щодо питань мобілізаційної та оборонної роботи варто керуватися Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (далі — Закон № 3543).

Мобілізаційна підготовка та мобілізація здійснюються на основі принципу персональної відповідальності за виконання заходів щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації. Відповідальність за організацію мобілізаційної підготовки та стан мобілізаційної готовності організацій покладається на відповідних керівників (п. 2 ст. 3, п. 1 ст. 26 Закону № 3543).

Отже, керівник не має права делегувати свої повноваження щодо організації мобілізаційної підготовки іншим посадовим особам.

За наявності мобілізаційного завдання утворюється мобілізаційний орган: це може бути один фахівець, наприклад фахівець з мобілізаційної роботи, або кілька осіб у складі сектора, відділення, відділу чи мобілізаційна група — залежно від обсягу і змісту мобілізаційного завдання.

Питання щодо призначення фахівця з мобілізаційної роботи чи утворення мобілізаційного органу за наявності мобілізаційного завдання треба вирішувати за погодженням з мобілізаційним органом вищого рівня.

Оборонна робота є складовою частиною загальної мобілізаційної готовності. Отже, вимоги висуваються аналогічні.

З поправкою на Кодекс цивільного захисту

Щодо розробки та здійснення в організації заходів цивільного захисту треба керуватися Кодексом цивільного захисту України (п. 2 ст. 20; далі — Кодекс).

Організація заходів цивільного захисту виконується підрозділами організації (посадовими особами) з питань цивільного захисту, які створюються (призначаються) керівником організації з урахуванням таких вимог:

в організаціях, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту, з чисельністю працівників понад 3000 осіб створюються підрозділи з питань цивільного захисту;

в організаціях, а також у закладах охорони здоров’я із загальною чисельністю працівників і осіб, які перебувають на лікуванні, від 200 до 3000 та у суб’єктів господарювання, віднесених до другої категорії цивільного захисту, призначаються посадові особи з питань цивільного захисту;

у навчальних закладах денної форми навчання з чисельністю 500 і більше осіб, які навчаються, призначаються посадові особи з питань цивільного захисту;

в організаціях з чисельністю працівників до 200 осіб призначаються особи з питань цивільного захисту за рахунок штатної чисельності організації.

Практично ці питання вирішують за погодженням з територіальним органом управління у сфері цивільної оборони.

Пожежна безпека: враховуємо трудовий договір

Про відповідального за пожежну безпеку зауважимо таке.

Кодекс, з прийняттям якого втратив чинність Закон України «Про пожежну безпеку» від 17.01.1993 № 3745-ХІІ, покладає забезпечення пожежної безпеки суб’єктів господарювання на їх власників та керівників (п. 3 ст. 55 Кодексу).

Відповідно до Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МНС України від 19.10.2004 № 126, керівник організації повинен визначити обов’язки посадових осіб (у т. ч. заступників керівника) щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць тощо, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію технічних засобів протипожежного захисту.

Особи, які призначаються відповідальними за пожежну безпеку на об’єктах з підвищеною пожежною небезпекою, повинні попередньо (до початку самостійного виконання роботи) пройти спеціальне навчання — пожежно-технічний мінімум.

Окремо зауважимо, що:

  • відповідальними можуть призначатися лише посадові особи, тобто особи з числа інженерно-технічних працівників та фахівців (а не просто робітники), бо вони виконують організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції й наділяються розпорядчими повноваженнями;
  • при покладанні на працівника, який обіймає певну посаду, додаткових функцій може виникнути питання: чи не суперечитиме додатковий обсяг робіт статті 31 Кодексу законів про працю України (КЗпП), відповідно до якої власник або уповноважений ним орган не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором.

Обсяг трудових обов’язків інженерно-технічного персоналу не завжди піддається точному виміру. В штатному розписі кількість штатних посад, як правило, зазначають у цілих одиницях. Але на практиці часто-густо трапляється так, що в одного працівника обов’язків більше, в іншого — менше. Тобто в штатному розписі за окремими посадами доцільно було б вказати кількість штатних одиниць, наприклад не «1», а «0,5» чи «0,25». Такі випадки, коли кількість штатних одиниць за розрахунком не дорівнює цілому числу, призводять до неповної зайнятості працівників, що будуть обіймати ці посади. Щоб уникнути цього, в штатному розписі вказують цілу штатну одиницю, а для досягнення повного завантаження такого працівника доцільно впроваджувати для нього виконання додаткових функцій з відображенням в посадовій інструкції. Таким чином можна запобігти порушенням статті 31 КЗпП.

При визначенні конкретної особи для покладання на неї відповідальності за певну ділянку роботи треба керуватися тим, чи обсяг обов’язків працівника за його посадою дає змогу виконувати інші функції, а також враховувати завдання, обов’язки, кваліфікаційні вимоги. Таким чином досягається раціональне завантаження працівників з урахуванням економічної доцільності і забезпечення відповідної якості виконуваних робіт.

Насамкінець уточнимо: оплата за виконання додаткових обов’язків встановлюється відповідно до умов колективного договору. Але принцип тут повинен бути такий: якщо відповідні обов’язки працівника передбачені посадовою інструкцією, то робота виконується без додаткової оплати, якщо ж ні — то має бути встановлено доплату.



Підписка на найактуальніші статті

Підпишіться на розсилку, аби не пропустити жодної важливої та цікавої статті. Це БЕЗПЛАТНО. Ми триматимемо вас у курсі всіх кадрових подій!

Освітні заходи

Освітні заходи

Перевірте знання та здобудьте нові

Взяти участь

Інтернет-магазин

Самое выгодное предложение

Скористайтеся найвигіднішими пропозиціями щодо передплати і станьте нашим читачем просто зараз

Живе спілкування з редакцією

Читачі запитують

Накази на підприємстві

Електронна книга для кадровика та секретаря

Читати






© Кадровик-01, 2017. Усі права захищено
Повне або часткове копіювання будь-яких матеріалів сайту, цитування, публікація їх анотованих оглядів допускаються лише з письмового дозволу редакції сайту

Свідоцтво про державну реєстрацію
КВ 18746-7546 ПР від 02.03.2012


  • Ми в соцмережах
Неее скачууу-єє-тьсяяя!

А Ви зареєструйтеся і спробуйте ще раз!

Витратіть на РЕЄСТРАЦІЮ лише 57 секунд і СКАЧУЙТЕ шпаргалки кадровика, форми, зразки та бланки кадрових документів без обмежень.

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Я тут вперше
і скачаю все
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль
Ось так просто підете і не дочитаєте?



Щоб повернутися до статті, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЯ НА ПОРТАЛІ.

Витратите не більше 1 хв — натомість продовжете читання без перешкод.



У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Я тут вперше
і дочитаю
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль
×
► пенсії підвищуються;

► скасовуються обмеження на виплату пенсій для працюючих пенсіонерів;

► збільшується страховий стаж для пенсійного забезпечення