-

Незаконне звільнення працівника: до чого готуватися роботодавцю

11 травня 2017
5032
Середній бал: 5 із 5

У разі незаконного звільнення працівника, він має право на відшкодування моральної шкоди, якщо порушення його законних прав призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя (ст. 237-1 Кодексу законів про працю України).

Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 № 4 передбачено, що відшкодування моральної (немайнової шкоди) покладається на власника установи, незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності, якщо порушено права працівника у сфері трудових відносин. А саме:

  • незаконне звільнення працівника з роботи;
  • незаконне переведення працівника на іншу роботу;
  • невиплата належних працівнику грошових сум;
  • виконання роботи у небезпечних для життя та здоров’я умовах.

Поновлення на роботі у разі незаконного звільнення працівника

Статтею 235 КЗпП передбачено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Трудові спори про поновлення на роботі (незалежно від підстав припинення трудового договору) розглядаються безпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах (ст. 232 КЗпП).

Статтею 76 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV передбачено, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника виконується негайно. Виконання рішення вважається закінченим з дня видачі відповідного наказу або розпорядження роботодавця, який прийняв незаконне рішення про звільнення, після чого державний виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

У разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення суду, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, суд виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки (ст. 236 КЗпП).

Детальний порядок поновлення читайте у консультації «Поновлення на роботі незаконно звільненого працівника».

Відповідальність роботодавця за невиконання рішення суду про поновлення працівника на роботі

Виконання рішення про поновлення на роботі відбувається в порядку, передбаченому п. 8.2. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Мін’юсту України від 15.12.1999 № 74/5.

Виконавчий документ про поновлення незаконно звільненого працівника виконується негайно. Виконання вважається завершеним з моменту фактичного допущення працівника до виконання попередніх обов’язків на підставі відповідного наказу органу, який прийняв незаконне рішення про звільнення працівника. Якщо роботодавець (посадова особа) без поважних причин не виконує рішення про поновлення незаконно звільненого працівника, державний виконавець застосовує штрафні санкції, передбачені статтею 89 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV, а саме:

  • на посадових осіб накладається штраф у розмірі від 20 до 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (нмдг);
  • на юридичну особу — від 40 до 60 нмдг.

Окрім цього, державний виконавець призначає новий строк для виконання рішення суду. У разі повторного невиконання рішення без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає штраф на боржника в подвійному розмірі.

У разі умисного невиконання посадовою особою рішення суду державний виконавець може ініціювати притягнення боржника до кримінальної відповідальності.

Зокрема, відповідно до статті 382 Кримінального кодексу України умисне невиконання рішення суду карається штрафом від 500 до 1000 нмдг або позбавленням волі на строк до трьох років. Ті самі дії, вчинені службовою особою, караються штрафом від 750 до 1000 нмдг або позбавленням волі на строк до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Після фактичного допущення працівника до роботи складається акт про виконання рішення, виконавче провадження підлягає закінченню і не поновлюється при повторному недопущенні працівника до роботи, але у працівника з’являється право на звернення до суду в порядку позовного провадження.


Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Кадровик-01"
logo