Припинення трудового договору в мирний та воєнний час

11 травня 2022
16144
Середній бал: 5 із 5
порталу «Кадровик-01»

Рано чи пізно будь-які трудові відносини припиняються. Однак не плутайте припинення та призупинення трудових відносин. Розберімося з загальними поняттями та з’ясуймо підстави для припинення трудового договору за звичних умов і під час військової агресії

Зразки документів для припинення трудових відносин:

Поняття, якими керуються у разі припинення трудового договору

При звільненні зазавичай оперуємо термінологією трудового права, як-от:

  • припинення трудового договору,
  • розірвання трудового договору,
  • припинення трудових відносин, з
  • вільнення з роботи тощо.

З’ясуймо, що означають ці поняття.

Припинення трудового договору — це узагальнений термін, найбільш широкий за обсягом і охоплює всі підстави припинення трудових відносин, передбачені Кодексом законів про працю України (КЗпП), спеціальним законодавством, у тому числі й припинення трудового договору у зв'язку зі смертю

Розірвання трудового договору — це лише частина випадків припинення трудових договорів, коли ініціатором є одна зі сторін такого договору (працівник або власник чи уповноважений ним орган), або треті особи (суд, профспiлки тощо).

Звільнення — термін, якому відповідає процедура технічного оформлення припинення трудових відносин. Цей термін застосовують до всіх випадків припинення трудового договору.

Увага!

На період воєнного стану Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX (далі — Закон № 2136) змінив правила застосування законодавства про працю та запровадив нові кадрові процедури.

Дія трудового договору може бути призупинена у зв’язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надати та виконувати роботу (ч. 1 ст. 13 Закону № 2136-ІХ).


Призупинення трудового договору та припинення трудового договору під час воєнного стану – це різні поняття.

Призупинення дії трудового договору — це не звільнення і не спричиняє припинення трудових відносин.

Припинення трудового договору, навпаки, завжди означає припинення трудових відносин, яке відбувається шляхом звільнення.

Наука трудового права виокремлює кілька підходів до класифікації підстав припинення трудового договору. Однак ми використаємо найпростішу, засновану на структурі КЗпП. Це допоможе чітко зрозуміти особливості припинення трудового договору в тих чи тих випадках.

Загальні підстави припинення трудового договору

Загальними підставами припинення трудового договору є такі, як:

  • з ініціативи працівника;
  • з ініціативи власника;
  • з інших підстав.

Розгляньмо детальніше, що ж включає в себе кожна з підстав припинення трудового договору.

Підстави розірвання трудового договору Дізнайтесь, порядок розірвання трудового договору між працівником і фізичною особою

Припинення трудового договору з ініціативи працівника

Таке припинення трудового договору відбувається за двома підставами:

  • розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника (ст. 38 КЗпП );
  • розірвання строкового трудового договору з ініціативи працівника (ст. 39 КЗпП).

На заваді припинення трудового договору з ініціативи працівника не стануть ані тимчасова непрацездатність працівника, ані виклик до військового комісаріату , навіть призов на військову службу чи перебування працівника у відпустці (як щорічній, так і інших видів, зокрема у зв‘язку з вагітністю та пологами або для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку).

Увага! Заява працівника на розірвання трудового договору за власним бажанням може бути зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин). За таких умов роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Чи можна звільнити працівника, який під час воєнного стану отримав статус біженця за кордоном

Припинення трудового договору у воєнний час

Закон № 2136 не обмежує право працівника звільнитися з роботи за власним бажанням під час воєнного стану.

Увага! Роботодавець має звільнити працівника у строк, зазначений у заяві, якщо підприємство розташоване в районі, де ведуться бойові дії, й існує загроза життю і здоров’ю працівника. За інших обставин – керуйтеся звичайним порядком звільнення за власним бажання.

Водночас роботодавець може відмовити у звільненні працівнику, якого примусово залучили до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану або якщо йдеться про роботу на об’єкті критичної інфраструктури (ст. 4 Закону № 2136).

Припинення трудового договору з ініціативи роботодавця

Коло підстав для припинення трудового договору з ініціативи власника значно ширше і поділяється на основні та додаткові.

Основними підставами припинення безстрокового трудового договору, а також строкового трудового договору до закінчення строку його чинності є:

  • зміни в організації виробництва і праці, у т. ч. ліквідація, реорганізація, банкрутство або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників (п. 1 ст. 40 КЗпП );
  • виявлена невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я , які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само відмова у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов’язків вимагає доступу до державної таємниці (п. 2 ст. 40 КЗпП );
  • систематичне невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення (п. 3 ст. 40 КЗпП );
  • прогул (у т. ч. відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин (п. 4 ст. 40 КЗпП );
  • нез’явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності (п. 5 ст. 40 КЗпП );
  • поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу (п. 6 ст. 40 КЗпП);
  • поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння (п. 7 ст. 40 КЗпП);
  • вчинення за місцем роботи розкрадання (у т. ч. дрібного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу (п. 8 ст. 40 КЗпП);
  • призов або мобілізація власника — фізичної особи під час особливого періоду (п. 10 ст. 40 КЗпП);
  • встановлення невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі протягом строку випробування (п. 11 ст. 40 КЗпП).

Додаткові підстави припинення трудового договору з ініціативи власника застосовують тільки щодо окремих категорій працівників і тільки за певних умов:

  • одноразове грубе порушення трудових обов’язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами (п. 1 ст. 41 КЗпП );
  • винні дії керівника підприємства, установи, організації, внаслідок чого заробітна плата виплачувалася несвоєчасно або в розмірах, нижчих від установленого законом розміру мінімальної заробітної плати (п. 1-1 ст. 41 КЗпП );
  • винні дії працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір’я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу (п. 2 ст. 41 КЗпП );
  • вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням роботи (п. 3 ст. 41 КЗпП );
  • перебування всупереч вимогам Закону України «Про запобігання корупції» у прямому підпорядкуванні до близької особи (п. 4 ст. 41 КЗпП);
  • припинення повноважень посадових осіб (п. 5 ст. 41 КЗпП );
  • повторне порушення посадовою особою вимог законодавства у сфері ліцензування, з питань видачі документів дозвільного характеру або у сфері надання адміністративних послуг, передбачених статтями 166-10 , 166-12 , 188-44 Кодексу України про адміністративні правопорушення (ч. 2 ст. 41 КЗпП);
  • звільнення зі суміщуваної роботи у зв’язку з прийняттям на роботу іншого працівника, який не є сумісником , а також у зв’язку з обмеженнями на роботу за сумісництвом, передбаченими законодавством (ст. 7 КЗпП ).

На відміну від припинення трудового договору з ініціативи працівника, припинення трудового договору з ініціативи роботодавця у мирний час не допустиме в період тимчасової непрацездатності працівника (окрім звільнення за п. 5 ст. 40 КЗпП ), а також у період його перебування у відпустці. Єдиний випадок, коли це правило не застосовують, — це повна ліквідація підприємства, установи, організації.

7 справ, які кадровику треба зробити за будь‑якого звільнення працівника

КЗпП встановлює додаткові «обмеження» для випадків звільнення з ініціативи роботодавця, визначаючи:

  • перелік підстав для звільнення, що застосовуються тільки за умови, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу (п. 1, 2, 6 ст. 40, п. 4 ст. 41 КЗпП);
  • підстави звільнення, які потребують одержання попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) (ст. 43 КЗпП );
  • категорії працівників, щодо яких діє обмеження на звільнення.

Підстави розірвання трудового договору Стануть у пригоді особливості припинення трудового договору з неповнолітніми

Припинення трудового договору з ініціативи роботодавця у воєнний час  

Закон № 2136 не скасовує та не змінює норми КЗпП щодо підстав звільнення з ініціативи роботодавця, а також процедури вивільнення працівників. Однак, під час воєнного стану роботодавець:

  • може звільнити працівника в період його тимчасової непрацездатності, а також під час відпустки. Виняток — відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (ч. 1 ст. 5 Закону № 2136);
  • не погоджує звільнення працівників із профспілкою (ч. 2 ст. 5 Закону № 2136).

Припинення трудового договору з інших підстав

До останньої групи увійшли найрізноманітніші підстави:

  • такі, що потребують взаємної домовленості сторін;
  • пов’язані із відмовою працівника продовжувати роботу;
  • коли ініціатором звільнення фактично виступають треті особи тощо.

Іншими підставами припинення трудового договору є:

  • угода сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП );
  • закінчення строку трудового договору, окрім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна зі сторін не поставила вимогу про їх припинення (п. 2 ст. 36 КЗпП );
  • призов або вступ працівника або власника — фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу , окрім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до частин третьої та четвертої статті 119 КЗпП (п. 3 ст. 36 КЗпП );
  • переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду (п. 5 ст. 36 КЗпП);
  • відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв’язку зі зміною істотних умов праці (п. 6 ст. 36 КЗпП );
  • набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (окрім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням) до позбавлення волі або до іншого покарання, яке виключає можливість продовження даної роботи (п. 7 ст. 36 КЗпП);
  • укладення трудового договору (контракту), всупереч вимогам Закону України «Про запобігання корупції», встановленим для осіб, які звільнилися або іншим чином припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом року з дня її припинення (п. 7-1 ст. 36 КЗпП );
  • підстави, передбачені Законом України «Про очищення влади» (п. 7-2 ст. 36 КЗпП );
  • підстави, передбачені контрактом (п. 8 ст. 36 КЗпП );
  • припинення трудового договору з керівником на вимогу профспілкового, чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (п. 4 ст. 36 КЗпП );
  • припинення трудового договору з неповнолітнім на вимогу його батьків або інших осіб (ст. 199 КЗпП );
  • смерть працівника;
  • смерть роботодавця-ФОП;
  • підстави, передбачені іншими законами (п. 9 ст. 36 КЗпП ).

Увага: підставою для звільнення з роботи є постанова суду про направлення особи, хворої на наркоманію, на примусове лікування (ст. 21 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» від 15.02.1995 № 62/95-ВР). Звільнення провадиться на підставі пункту 9 статті 36 КЗпП.

Щоб уникнути помилок при оформленні припинення трудових відносин, створіть собі папку зі зразками, шаблонами та трафарентними формами кадрових документів. Наприклад, формувати накази про звільнення можна за типовою формою № П-4 затвердженою наказом Держкомстату від 05.12.2008 № 489. 

Колего, редакція MCFR Кадри продовжує працювати для Вас в умовах війни.

Разом ми робимо внесок у відновлення економіки нашої країни. Передплатіть зі знижкою 50% журнал «Кадровик-01» або експертно-правову систему «Expertus: Кадри» чи навчання на базових курсах Вищої Школи Кадровика та Вищої Школи Асистента Керівника. Будьте певні, що матимете відповіді на всі робочі запитання не лише під час воєнного стану, а й після Перемоги!

Все буде Україна!
logo