text
Кадровик01

Звільнення за згодою сторін: процедура від А до Я

  • 12 липня 2017
  • 6420

Угода сторін є однією із можливих причин для розірвання трудового договору (відповідно до пункту 1 статті 36 Кодексу законів про працю України; далі — КЗпП). Проте залишається низка запитань. Наприклад, хто може бути ініціатором припинення трудових відносин у такому випадку? Яких норм потрібно дотримуватися при звільненні за згодою сторін, щоби не порушити законодавства? Розглянемо цю процедуру послідовно.

Рішення роботодавця про звільнення працівника за угодою сторін

Звільнення за згодою сторін можливе, лише якщо роботодавець та працівник дійшли згоди щодо саме цієї підстави для звільнення. Сторони також мають дійти взаємної згоди щодо дня звільнення.

Пункт 8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06 листопада 1992 № 9 (далі — Постанова № 9) передбачає, що трудовий договір припиняється за згодою сторін у строк, визначений сторонами. Ця домовленість може бути анульована лише при взаємній згоді працівника та роботодавця.

Таким чином, якщо одна зі сторін трудового договору не погоджується на припинення трудових відносин за згодою сторін, то звільнення має провадитися на інших підставах, передбачених статтями 38-41 КЗпП.

Варто зауважити: якщо роботодавець згоден задовольнити прохання працівника на звільнення до завершення строку попередження (ч. 1 ст.38 КЗпП), це не означає, що договір припинено за згодою сторін. Для цього сторони мають досягти домовленості про саме цю підставу звільнення ще до припинення трудових відносин.

Згода працівника на звільнення за угодою сторін

Ініціатива звільнення за згодою сторін може виходити як від роботодавця, так і від працівника. Проте саме звільнення з цієї підстави провадиться лише за взаємною згодою.

Якщо ініціатором розірвання трудового договору був роботодавець, то він має отримати згоду працівника. Працівник може викласти згоду на звільнення за угодою сторін у заяві. Таку заяву необхідно починати словами «прошу» або «згоден», залежно від того, хто ініціював звільнення.

До відома

Звільнення за згодою сторін не передбачає особливих процедур (приміром, виплати вихідної допомоги), яких мають дотриматися сторони трудових відносин при звільненні за угодою сторін. Проте, якщо письмовим трудовим договором передбачено особливу процедуру, то її необхідно виконати. Додаткові гарантії та компенсації при звільненні за угодою сторін можуть бути передбачені колективним договором. Наприклад:

«При звільненні за угодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП) працівник отримує матеріальну допомогу у розмірі середньомісячної заробітної плати».

Роботодавець не зобов’язаний задовольнити вимогу працівника про відкликання заяви про звільнення, якщо трудові відносини припиняються за згодою сторін.

Працівник має право відкликати заяву про звільнення, але реалізувати його беззаперечно він може лише, якщо звільнення відбувається з його ініціативи, а не за згодою сторін. Інакше роботодавець має право відмовити у відкликанні заяви й це не суперечитиме нормам законодавства.

Підготовка проекту наказу про звільнення за угодою сторін

Підставу та строки припинення трудових відносин обов’язково зазначають у наказі. Також там вказується кількість невикористаних чи використаних наперед днів щорічної відпустки, котрі підлягають компенсації або утриманню із заробітної плати (ст. 22, 24 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР; далі — Закон про відпустки).

Після підписання керівником установи, наказ про звільнення за угодою сторін має бути зареєстровано Журналі реєстрації наказів з кадрових питань тривалого строку зберігання та підшито до справи «Накази з кадрових питань тривалого строку зберігання за ____ рік».

Увага!

За бажанням працівника, перед звільненням за згодою сторін, він може взяти невикористану відпустку з наступним звільненням (ч. 1 ст. 3 Закону про відпустки).

Працівник відділу кадрів має роз’яснити працівникові особливості отримання допомоги по безробіттю при звільненні за згодою сторін.

Звільнення за згодою сторін: процедура від А до Я Детальніше про це — у консультації «На які виплати при звільненні за згодою сторін розраховувати працівнику»

Виплати належних при звільненні за згодою сторін сум

На підставі копії наказу про звільнення працівникові нараховується компенсація за невикористану відпустку. Працівник кадрової служби має надати копію наказу про звільнення бухгалтеру чи іншій особі, відповідальній за нарахування заробітної плати . Натомість у Журналі реєстрації наказів з кадрових питань тривалого строку зберігання ставиться підпис із зазначенням дати отримання.

Працівникові нараховується заробітна плата за відпрацьований час поточного місяця відповідно до табеля обліку використання робочого часу. Щоб своєчасно оформити підсумковий табель працівник кадрової служби повинен ознайомити табельника (чи іншу відповідальну особу) із наказом про звільнення працівника (чи надати копію цього наказу).

У день звільнення (останній день роботи) працівника, йому виплачують нараховані суми (ст. 116 КЗпП).

Увага!

Якщо з вини роботодавця звільненому працівникові не було виплачено належних сум у строки, передбачені статтею 116 КЗпП, за відсутності оскарження їхнього розміру, організація має виплатити працівникові його середній заробіток за увесь час по день фактичного розрахунку (ст. 117 КЗпП).

Оформлення і видача трудової книжки

Пункти 2.25, 2.26 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту від 29 липня 1993 № 58 (далі — Інструкція № 58) передбачають, що запис до трудової книжки про звільнення має провадитися у точній відповідності з формулюваннями чинного законодавства. При цьому вказується відповідна стаття і пункт закону та дотримуються таких правил:

  • порядковий номер запису вказується у графі 1;
  • дата звільнення зазначається у графі 2;
  • причина звільнення — у графі 3;
  • підстава для внесення запису (наказ або розпорядження, його номер і дата) — у графі 4.

Керівник має засвідчити запис підписом та печаткою організації, або печаткою відділу кадрів (абзац 1 пункт 4.1 Інструкції №58).

Трудова книжка у день звільнення видається працівникові (ч. 1 ст. 47 КЗпП). Якщо видача трудової книжки затримується з вини роботодавця, працівникові виплачують середній заробіток за час вимушеного прогулу (ч. 4 ст. 235 КЗпП).

Працівник при звільненні ставить підпис в особовій картці про отримання трудової книжки (форма № П-2) та у Книзі обліку руху трудових книжок та вкладишів до них (п. 7.1 Інструкції № 58).

Завершення особової справи звільненого працівника у поточному діловодстві

До особової справи працівника після звільнення долучають копію наказу про звільнення. Необхідні відомості вносяться до внутрішнього опису документів особової справи, створюється підсумковий запис про кількість документів, які містить особова справа. Відповідальна особа засвідчує підсумковий запис підписом та зазначає дату.

Звільнення за згодою сторін: процедура від А до Я Читайте також: Оформлення та зберігання особових справ звільнених працівників

Кадрова служба має зберігати особові справи звільнених працівників протягом двох років після звільнення, після чого їх передають до архіву організації.

Підписка на найактуальніші статті

Підпишіться на розсилку, аби не пропустити жодної важливої та цікавої статті. Це БЕЗПЛАТНО. Ми триматимемо вас у курсі всіх кадрових подій!

Освітні заходи
Освітні заходи
Перевірте свої знання та здобудьте нові
Взяти участь
Інтернет-магазин
Найвигідніша пропозиція
Скористайтеся найвигіднішими пропозиціями щодо передплати і станьте нашим читачем просто зараз
Ми в соцмережах
Знову це надокучливе спливаюче вікно!

Дратує? А Ви зареєструйтеся і спробуйте ще раз!

Витратіть на РЕЄСТРАЦІЮ лише 57 секунд і СКАЧУЙТЕ шпаргалки кадровика, форми, зразки та бланки кадрових документів без обмежень.

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль
Я тут вперше
і скачаю все