-

Праця жінок вночі

6 березня 2018
5194
Середній бал: 5 із 5

Немало установ, які працюють за графіком 24/7. Відповідно, для забезпечення їхнього повноцінного функціонування доводиться залучати працівників (звісно ж, і жінок) до роботи у нічні зміни. Утім, закон обмежує, а подекуди й забороняє, роботу жінок у нічний час. Допоможемо з’ясувати, як кадровикам цілодобових установ організувати нічні зміни в межах законодавчого поля.

Праця жінок вночі в національному законодавстві

Конституцією України проголошено рівність прав і свобод громадян (ст. 24). Не може бути привілеїв чи обмежень, зокрема, за ознаками статі. Тож чоловіки та жінки мають рівні права у праці та винагороді за неї. Для жінок мають бути створені умови, які дають змогу поєднувати працю з материнством.

Водночас Конституція передбачає правовий захист, матеріальну й моральну підтримку материнства і дитинства, у т. ч. надання оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним і матерям.

Праця жінок вночі Читайте також:

Безкомпромісно захищає здоров’я жінок Кодекс законів про працю (КЗпП): забороняє працювати вночі вагітним і жінкам, що мають дітей віком до трьох років (ч. 1 ст. 55 КЗпП).

У статті 175 КЗпП уточнено: заборонено залучати жінок до робіт у нічний час, за винятком галузей народного господарства, де це викликано особливою необхідністю і дозволено як тимчасовий захід.

Увага!

Обмеження не поширюються на жінок, які працюють на підприємствах, де зайняті лише члени однієї сім’ї (ч. 3 ст. 175 КЗпП).

Про які галузі йдеться? Пояснення містить частина 2, якою доповнили статтю 175 КЗпП 1993 року: перелік галузей і видів робіт, де робота жінок у нічний час допускається (із зазначенням максимальної тривалості праці), затверджує КМУ.

З того часу минуло понад 25 років, а віз і досі там: перелік дотепер не затверджено.

Утім, не варто поспішати дорікати КМУ за бездіяльність. Можливо, навпаки, це — прояв виваженості та далекоглядності. Адже будь-який перелік не може бути вичерпним. І його затвердження призвело б до масового вивільнення жінок.

Так можна чи не можна працювати жінкам (окрім вагітних і матерів із дітьми до трьох років) уночі? Чи не робить держава своєю опікою ведмежу послугу жінкам, які хочуть і можуть працювати в нічні зміни (особливо в селах, де складно знайти бодай якусь роботу)? Чи не порушується в цьому разі право жінок на працю?

Звернімося за відповідями до міжнародного законодавства.

До відома!

Постановою Снігурівського районного суду Миколаївської області від 03.09.2008 у справі № 3-2328\08 було звільнено від адміністративної відповідальності голову сільради у зв’язку з відсутністю скарг працівниць.

У протоколі про адмінправопорушення інспектор праці Снігурівського району з-поміж іншого зазначив, що жінку, яка працює сторожем, залучали до роботи в нічний час, що є порушенням статті 175 КЗпП.

Голова сільради пояснив, що жінку прийнято на роботу нічним сторожем, що не є порушенням Закону України «Про охорону праці».

КЗпП та Конституція України гарантують рівність трудових прав та права на працю всіх громадян незалежно від статі. Стаття 175 КЗпП обмежує працю жінок у нічний час (на важких роботах, роботах зі шкідливими умовами), а не забороняє працювати на певних посадах. Зокрема, нічним сторожем.

Утім, на директора Львівської автомобільної школи ТСО України накладено адміністративне стягнення — штраф у розмірі 510 грн — з-поміж іншого за те, що в навчальному закладі на посаді сторожа гаража, графік змінності якого передбачає і нічні зміни, працює жінка (постанова судді Сихівського районного суду від 07.04.2010 у справі № 3-1328/10).

Аналогічні рішення винесено у постанові судді Хотинського районного суду від 11.03.2010 у справі № 3-300/2010, постанові судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 12.03.2010 у справі № 3-224\2010 та інших.

У постанові судді Коломийського міськрайонного суду від 29.03.2010 у справі № 3-841 як порушення кваліфіковано не роботу жінок у нічний час, а відсутність письмової згоди працівниць на це. Аналогічне рішення містить постанова cудді Подільського районного суду м. Києва від 27.03.2013 у справі № 758/2234/13-п.

Суддя Першотравенського міського суду Дніпропетровської області постановою від 21.04.2011 у справі № 3-274/11 закрив адміністративну справу щодо керівника департаменту управління персоналом ТОВ «Першотравенський ремонтно-механічний завод» за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Доводи судді: відповідно до частини 1 статті 175 КЗпП «залучення жінок до робіт у нічний час не допускається, за винятком тих галузей народного господарства, де це викликається особливою необхідністю і дозволяється як тимчасовий захід», однак такого Переліку, затвердженого КМУ, на цей час не існує.

Режим робочого часу працівників товариства, у т. ч. жінок, передбачено у Правилах внутрішнього трудового розпорядку, які є додатком до Колдоговору та зареєстровані Управлінням праці та соціального захисту населення Першотравенська. Згоду жінок на роботу з нічними змінами одержано під час прийняття. Працівниць ознайомили з режимом праці та Колдоговором, про що свідчать їх підписи в особових картках.

Цікаве рішення ухвалила Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області 03.10.2012 у справі № 0610/2-2475/11. Головного інструктора з кадрів Коростенської районної спілки споживчих товариств звільнили за скороченням чисельності та штату (п. 1 ст. 40 КЗпП).

Натомість апеляційний суд установив, що на час попередження працівниці і на дату її звільнення на підприємстві були вакантні посади, які вона могла б обійняти. Ці посади не потребують спеціальних знань і технічної освіти та не передбачають виконання робіт, на яких заборонено застосування праці жінок.

Із матеріалів справи очевидно, що йдеться про вакансії за робітничими професіями з нічними змінами.

Роботодавець зобов’язаний запропонувати працівнику, посаду якого скорочують, наявні вакансії, роботу за якими може виконувати працівник, як того вимагає стаття 49-2 КЗпП.

Апеляційний суд поновив працівницю на роботі і зобов’язав роботодавця виплатити їй середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 39 125 грн та 1000 грн за моральну шкоду.

Праця жінок вночі Читайте також: Відрядження жінки, яка має дитину віком до 3-х років: чи правомірно

Що «говорить» Трудовий кодекс про роботу жінок вночі

Питання роботи жінок у нічний час добре врегульоване проектом Трудового кодексу України (далі — ТК), прийнятого у першому читанні 05.11.2015 (реєстр. № 1658). Заборону на роботу вночі встановлено лише щодо вагітних (ст. 139 ТК). Працівників із сімейними обов’язками, які мають дітей до 15-ти років, дитину з інвалідністю чи доглядають відповідно до медичного висновку за хворим членом сім’ї, можна залучати до роботи в нічний час, але на підставі письмової згоди.

Важливі висновки

Вагітних і жінок, які мають дітей віком до трьох років, взагалі не можна залучати до роботи в нічний час.

Жінки інших категорій під час прийняття чи переведення на роботу, що передбачає нічні зміни, мають надати письмову згоду на роботу вночі.

Роботодавець має організувати роботу лише в денні зміни або перевести працівницю на роботу без нічних змін (тимчасово або постійно; за згодою), якщо:

  • жінка, яка працює за змінним графіком, подала на підприємство довідку про вагітність;
  • працівниця, яка має дитину віком до 3 років, вирішила перервати відпустку для догляду за дитиною.

Такий самий принцип діє при зміні істотних умов праці (зокрема, при запровадженні графіка роботи з нічними змінами). Про новий режим працівників повідомляють не пізніше ніж за два місяці (ч. 3 ст. 32 КЗпП). Якщо працівниця відмовляється продовжувати роботу в нових умовах, її звільнення на підставі пункту 6 статті 36 КЗпП буде неправомірним. Роботодавець має або організувати її роботу винятково в денні зміни, або, за згодою жінки, перевести її на іншу роботу.


Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Кадровик-01"
logo