Держпраці роз’яснила, коли роботодавець зобов’язаний звільнити працівника без відпрацювання

22 травня 2020
7137
Середній бал: 5 із 5

За загальним правилом працівник має письмово попередити роботодавця про звільнення за два тижні. Проте, КЗпП містить ситуації, за яких працівник не зобов’язаний відпрацьовувати 14 днів, а роботодавець не має права відмовити у «достроковому» звільненні.

Держпраці роз’яснило, коли роботодавець зобов’язаний звільнити працівника без відпрацювання


При розірванні безстрокового трудового договору перелік обов’язкових підстав для звільнення працівника у строк, про який він просить, містить стаття 38 КЗпП.

Зокрема, роботодавець зобов'язаний звільнити працівника без відпрацювання у разі неможливості продовжувати роботу через:

  • переїзд на нове місце проживання;
  • переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість;
  • вступ до навчального закладу;
  • неможливість проживання в цій місцевості, підтверджена медичним висновком;
  • вагітність;
  • догляд за дитиною до досягнення нею 14 років або дитиною з інвалідністю;
  • догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи;
  • вихід на пенсію;
  • прийняття на роботу за конкурсом;
  • інші поважні причини.

Управління Держпраці у Херсонській області зауважує, що які саме причини є поважними, у кожному конкретному випадку вирішує роботодавець.

Як звільняти працівників під час карантину

Іще одна підстава для звільнення, у строк, про який працівник просить — невиконання власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, умов колективного або трудового договору (ч. 3 ст. 38 КЗпП). У разі звільнення з цієї причини роботодавець зобов’язаний не лише звільнити працівника в зазначений ним у заяві строк, а ще й виплатити працівнику вихідну допомогу у розмірі тримісячного середнього заробітку (ст. 44 КЗпП).

Відповідно до пункту 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників № 58 днем звільнення вважається останній день роботи.

Як виняток із правила днем звільнення може бути:

  • останній день відпустки — якщо працівник подав роботодавцю заяву про надання невикористаних днів відпустки з наступним звільненням (ч. 1 ст. 3 Закону про відпустки);
  • день видачі трудової книжки — у випадку, коли трудова видана невчасно з вини роботодавця. У такій ситуації роботодавець має видати наказ про розірвання трудового договору з новою датою звільнення, а колишній наказ визнати недійсним. Відповідні зміни внести до трудової книжки працівника.

Держпраці наголошує, що роботодавець в такому випадку має виплатити працівнику середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

За інформацією Управління Держпраці у Херсонській області

 

 

 

logo