-

Як увести неповний робочий час і зберегти права працівників

17 червня 2020
5168
Середній бал: 5 із 5

Збільшення кількості працівників з неповним робочим часом може стати приводом для перевірки з праці. Як правильно встановлювати неповний робочий час? Які відпустки можна надавати працівникам зі зменшенною нормою тривалості робочого часу? Розв’язуємо кадрові головокрутки без помилок.

Як увести неповний робочий час й зберегти права працівників

2 способи увести неповний робочий час з ініціативи роботодавця

Робочий час — це встановлений законом або угодою сторін час, протягом якого працівники за правилами внутрішнього трудового розпорядку й умовами трудового договору мають виконувати свої трудові обов’язки.

Відповідно до статті 52 КЗпП  для працівників установлюється 5-денний робочий тиждень із двома вихідними днями. На підприємствах, в установах, організаціях (далі — підприємства), де за характером виробництва й умовами праці запровадження 5-денного робочого тижня є недоцільним, установлюється 6-денний робочий тиждень з одним вихідним.

Стаття 50 КЗпП регламентує, що нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Однак, підприємства мають право встановлювати в колективному договорі меншу норму тривалості робочого.

Управління Держпраці у Полтавській області нагадує, що неповний робочий час можна встановлювати як з ініціативи роботодавця, так і з ініціативи працівника за погодженням із роботодавцем.Неповний робочий час — це робочий час, що менший від норми часу, передбаченої законодавством (п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону № 5067). Він установлюється у формі неповного робочого дня або неповного робочого тижня.

Як увести неповний робочий час й зберегти права працівників Дізнайтеся, чи встановлювати перерву працівникам з неповним робочим днем

Неповний робочий час вводять як при прийнятті на роботу, так і згодом (ст. 56 КЗпП).

Оплата праці в такому випадку провадиться пропорційно до відпрацьованого часу або залежно від виробітку.

Увага!

Робота на умовах неповного робочого часу не обмежує будь-які трудові права працівників (ч.3 ст. 56 КЗпП).

Отже, працівники з неповним робочим часом мають право на:

  • щорічні основні відпустки тривалістю не менше 24 календарних днів, м
  • додаткові відпустки за особливий характер праці, за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці.
  • на соціальні виплати (лікарняні, декретні) у звичайному порядку.

logo