Правила пересилання трудової книжки звільненого працівника

23 жовтня 2020
1041
Середній бал: 5 із 5

Запитання

Чи правомірно переслати трудову книжку працівника поштою, яку він не отримав при звільненні, а на запрошення одержати на підприємстві не відповідає?

Відповідь


Трудову книжку звільненого працівника можна пересилати поштою з доставкою на зазначену ним адресу, виключно за його письмовою згодою.

Власник або уповноважений ним орган (далі — роботодавець) зобов’язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок (ст. 47 КЗпП).

Дії роботодавця щодо трудових книжок регламентує Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту від 29.07.1993 р. № 58 (далі — Інструкція № 58).

Пункт 4.1 Інструкції № 58 скеровує: роботодавець  зобов’язаний видати працівнику його трудову книжку у день звільнення із внесеним до неї записом про звільнення.

Якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, роботодавець має у цей день надіслати працівнику поштове повідомлення з вказівкою про необхідність отримання трудової книжки у зв’язку зі звільненням.

Краще надіслати таке повідомлення «рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення». Так у разі виникнення трудового спору, матимете додатковий доказ щодо відсутності вашої вини у затримці видачі працівнику трудової книжки.

Види поштових відправлень для пересилання ділової інформації та документів

Згідно з пунктом 4.2 Інструкції № 58 пересилання трудової книжки поштою звільненого працівника на вказану ним адресу допускається лише за його письмовою згодою працівника.

Якщо письмової згоди на пересилання трудової книжки поштою немає, керуйтесь нормами пункту 6.2 Інструкції № 58, а саме: трудові книжки та їх дублікати, що не були одержані працівниками при звільненні, зберігаються протягом двох років окремо від інших трудових книжок працівників, які перебувають на роботі. Після цього строку не затребувані трудові книжки зберігаються в архіві протягом 50 років, а по закінченні зазначеного строку їх можна знищити в установленому порядку.